маршовість

Властивість військового підрозділу чи іншої організованої групи людей пересуватися у пішому строю (маршем) на значні відстані, що характеризується витривалістю, дисципліною, вмінням зберігати лад і заданий темп руху.

У переносному значенні — здатність до організованого, цілеспрямованого та наполегливого руху до мети, системність і послідовність у діях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |