Значення
-
Властивість або стан того, що не є постійним, сталим; здатність часто змінюватися, бути мінливим, нестійким.
-
Відсутність стабільності, твердих переконань або принципів у поведінці, вчинках, поглядах; легковажність, ненадійність.
-
У фізиці, техніці та природничих науках — характеристика явища, процесу або системи, які з часом змінюють свої параметри, не зберігають рівновагу або стан спокою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непостійність, р. непостійності, д. непостійності, з. непостійність, о. непостійністю, м. непостійності, к. непостійносте