імін

Значення

1. У давньоєврейській мові та юдейській традиції — множина від слова «імя» (івр. ים), що вживається для позначення Бога як «Імена» (Га-Шемот), зокрема в контексті кабалістичного вчення про божественні атрибути.

2. У лінгвістиці та термінології — скорочена або транслітерована форма від «імені» (родовий відмінок слова «ім’я»), що використовується в деяких спеціалізованих текстах як частина складених термінів (наприклад, «імін речення» — застаріла назва для називного речення).

Правопис та відмінювання