Значення
-
(у ботаніці, про мохи) такий, що має плеврокарпний тип будови, коли архегонії (органи статевого розмноження) та спорангії утворюються не на верхівці головного пагона, а на бічних гілочках.
-
(у ботаніці, про мохи) такий, що росте вшир, утворюючи килимки або дернинки завдяки бічним органам розмноження та розгалуженому, повзучому або сланому стеблу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плеврокарпічний, р. плеврокарпічного, д. плеврокарпічному, з. плеврокарпічного, о. плеврокарпічним, м. плеврокарпічнім, к. плеврокарпічний