повзучий

1. Який повзе або здатний повзти; характерний для повзання.

2. Який поширюється, розвивається або рухається повільно, поступово, непомітно, часто з негативним відтінком (наприклад, про явища, процеси).

3. Бот. Який стелиться по землі або здатний ціплятися за опору (про рослини).

Приклади вживання

Приклад 1:
Нащадки вбивць і товстосуми, священних рік повзучий пляж… Ти де взялася, Іма Сумак?! В оцей блюзнірський камуфляж як проросли твої молитви, той клекіт древнього жерця?
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: прикментик () |