повзучий

[poʋzut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який повзе або здатний повзти; характерний для повзання.

  2. Який поширюється, розвивається або рухається повільно, поступово, непомітно, часто з негативним відтінком (наприклад, про явища, процеси).

  3. Бот. Який стелиться по землі або здатний ціплятися за опору (про рослини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повзучий, р. повзучого, д. повзучому, з. повзучого, о. повзучим, м. повзучім

Більше записів