седно

[sɛdno] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичне) У Давній Русі — міра обліку сільського населення, що відповідала одній сім’ї (домогосподарству) або певній кількості працездатних чоловіків для оподаткування; податкова одиниця.

  2. (історичне) У Давній Русі — земельна ділянка, яку обробляла одна сім’я (одне домогосподарство).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. седена, р. седна, д. седну, з. седно, о. седном, м. седні, к. седно

Більше записів