Значення
-
Термін у церковнослов’янській та давній українській мові для позначення періоду часу, що дорівнює семи дням; тиждень.
-
У церковному вжитку: літургійний тиждень, що починається з неділі, а також богослужбова книга, що містить тексти для щоденних служб протягом тижня.
-
Застаріла назва для числа сім, сімка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. седмиця, р. седмиці, д. седмиці, з. седмицю, о. седмицею, м. седмиці, к. седмице
Походження слова (Етимологія)
Слово «седмиця» — це застаріла назва тижня, яка походить із церковнослов’янської мови. Воно утворене від числівника «седмь» (сім), що відповідає сучасному українському «сім». Це калька з грецького слова «ἑβδομάς», яке означає «сімка» або «тиждень». Тобто буквально «седмиця» — це «сім днів». Сьогодні це слово вживається рідко, переважно в урочистому або церковному контексті.