1. Дієслово доконаного виду, що означає перебувати певний час у стані страху, тривоги або непевності; відчувати боязнь, побоювання щодо когось або чогось.
2. (У розмовному мовленні) Зазнати страху, злякатися чогось, часто без достатньої причини або через небезпеку, що минула.