невідпалений

1. Який не пройшов процес відпалювання (випалювання), тобто не піддавався високотемпературній обробці для надання певних властивостей, міцності або видалення домішок (про матеріали, переважно кераміку, метали, вироби з глини).

2. У технологічному та промисловому контексті — сирий, необпалений, що перебуває у початковому стані після формування перед термічною обробкою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |