невідомо

Приклад 1:
На галявині невідомо звідки виринало якесь авто, а неподалік розташовувалися підозрілі «грибники» з порожніми кошиками і невитравним тавром «мистецтвознавців у цивільному» на обличчі. Частенько ми вибиралися з дочкою на один-два дня до Житомира в гості до Євгена Концевича, письменника-прозаїка, з юних літ прикутого до ліжка внаслідок фатальної травми.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Ада лаялася відразу кількома мовами, бо забула в готелі мапу, інакше ми не мордувалися б тут із цими невиспаними алкоголіками та комісованими повіями, від яких нічого не дізнаєшся, от тільки чи паскудна дикція, чи діялектизми, чи щось інше, чи все разом цьому причиною — невідомо. У кінці тиради виникало маґічне слово-запитання «capito?» 1, і ми, так нічого й не додувши, обламувались, кивали головами і казали «grazie» 2.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Розповідає «Авеста» також про соціальну й політичну історію Стародавнього Ірану, хоча в цьому випадку до неї слід підходити особливо критично, бо невідомо, де й коли вона з’явилася на світ. Фрагменти «Авести» потрапили до книгосховища Оксфордського університету на початку XVIII ст., однак тоді їх іще не вміти читати.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”