Властивість або стан того, що не може бути прийнятим, схваленим або допущеним через невідповідність певним нормам, критеріям, принципам або поглядам.
У логіці та філософії — характеристика судження, теорії або положення, яке є внутрішньо суперечливим або несумісним з базовими принципами, що робить його неможливим для визнання.