ІНФАНТИЛІ́ЗМ, -у, чол.
1. Мед., психол. Затримка в розвитку організму, що виявляється у збереженні в дорослої людини фізичних або психічних рис, властивих дитячому віку; недорозвиненість.
2. Перен. Незрілість, наївність, несамостійність у поведінці, мисленні або світогляді дорослої людини; схильність до дитячих, несерйозних вчинків.