Значення
-
ІНФАНТИЛІ́ЗМ, -у, чол.
-
1.Мед., психол. Затримка в розвитку організму, що виявляється у збереженні в дорослої людини фізичних або психічних рис, властивих дитячому віку; недорозвиненість.
-
2.Перен. Незрілість, наївність, несамостійність у поведінці, мисленні або світогляді дорослої людини; схильність до дитячих, несерйозних вчинків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інфантилізм, р. інфантилізму, д. інфантилізмові, з. інфантилізм, о. інфантилізмом, м. інфантилізмі, к. інфантилізме