Значення
-
Властивість за значенням прикметника “непокірний“; нездатність або небажання коритися, підкорятися кому-, чому-небудь, виявляти покірність; непослух, норовливість.
-
Поведінка, вчинки, що виражають таку властивість; опір, спротив.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокірність, р. непокірності, д. непокірності, з. непокірність, о. непокірністю, м. непокірності, к. непокірносте