Значення
-
Такий, що не підкоряється, не слухається, чинить опір; неслухняний, непослушний.
-
Який виражає непокору, спротив; повний непокори, виклику.
-
(переносно) Такий, що важко піддається обробці, вихованню, прирученню; невгамовний, нездоланий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокірний, р. непокірного, д. непокірному, з. непокірного, о. непокірним, м. непокірнім, к. непокірний