1. (розм.) Неохайна, недбала, нечепурна людина, переважно жінка.
2. (перен., розм.) Про людину, яка робить щось повільно, незграбно або без охоти.
3. (перен., розм.) Про стару, зношену, незручну річ (одяг, взуття тощо).
маруда
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Незграбний маруда! Не людина, а дерево, манекен у капелюсі, дерев’яна маріонетка.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |