Значення
-
(розм.) Неохайна, недбала, нечепурна людина, переважно жінка.
-
(перен., розм.) Про людину, яка робить щось повільно, незграбно або без охоти.
-
(перен., розм.) Про стару, зношену, незручну річ (одяг, взуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маруда, р. маруди, д. маруді, з. маруду, о. марудою, м. маруді, к. марудо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘маруда’ походить від власного імені Мартин, яке в народній уяві стало асоціюватися з мавпою. Це перенесення імені людини на тварину відоме в багатьох мовах: наприклад, у російській ‘мишка’ (ведмідь), у румунській ‘martin’ (мавпа). Таким чином, ‘маруда’ спочатку могло означати ‘мавпа’, а згодом набуло значення ‘повільна, некваплива людина’.