1. Який міститься в чому-небудь, але виражений не в явній, не в розгорнутій формі; неявний, прихований, внутрішньо властивий (протилежне експліцитний).
імпліцитний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який міститься в чому-небудь, але виражений не в явній, не в розгорнутій формі; неявний, прихований, внутрішньо властивий (протилежне експліцитний).
Відсутні