самодопомога

[sɑmodopomoɦɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Дія, спрямована на самостійне подолання особистих проблем, покращення психічного стану або розвиток навичок без безпосередньої постійної допомоги професійного спеціаліста, що часто ґрунтується на використанні спеціальних методик, літератури, онлайн-курсів тощо.
Організована взаємна підтримка та діяльність групи людей, об’єднаних спільною проблемою або метою, для надання один одному моральної, інформаційної або практичної допомоги (наприклад, групи самодопомоги).
(Застаріле) Господарське об’єднання з метою взаємного кредитування та надання матеріальної допомоги його членам; каса взаємодопомоги.

Граматичні форми:

н. самодопомога, р. самодопомоги, д. самодопомозі, з. самодопомогу, о. самодопомогою, м. самодопомозі, к. самодопомого