1. Здобути, придбати що-небудь (переважно майно, статки) шляхом праці, діяльності або іншим способом.
2. Довести себе до чогось небажаного, неприємного (хвороби, клопоту, ворогів тощо) власними діями чи поведінкою.
нажити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Інші його, Павла, жалкували, що зостався самотній, от як сирота… що вже не нажити йому друго ї такої дружини… Інші вмовляли не журиться — не вернеш! Павл о ус ім одв ітував звичайно, розмовляв до ладу, добре.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Частина мови: дієслово () |