набути

1. Стати власником чого-небудь, одержати, придбати що-небудь (перев. матеріальні цінності, майно, права тощо).

2. Одержати, здобути що-небудь (про знання, досвід, навички, риси характеру, зовнішній вигляд, властивості, стан тощо); набрати, набратися чогось.

3. Досягти певної величини, значення, розміру, ваги тощо; становити собою певну кількість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Що ж, ті «мистецтвознавці в цивільному» мали-таки свою рацію: дорога до Кочура, справді, вела в діаметрально протилежному напрямку від офіційної ідеологічної облуди, допомагала людині інтелектуально й душевно випростатися, звільнитися від несвободи, набути здатности внутрішнього опору режимові. Саме такою була ця дорога для мене.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Крила голубкiв, що гойдались перед образами на нитцi, замiненi були новими, ще бiльш яскравими, а на те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами пiд образи — пiшли усi яйця, якi збирались одно до одного. — Чого ходиш чорна!
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Приклад 3:
У чому полягає очевидна перевага функціонування каналу розповсюдження, суті самої маркетингов ої стратегії розповсюдження: a у тому, що якими б досконалими не були товари, як би вони не були розрекламовані, якими б вигідними не були ціни, але якщо товари не запропоновані у місцях, зручних для покупки, акт-купівлі продажу не відбудеться; b відбувається фізичне переміщення товару від виробника до місця продажу; c виробу, створеному у процесі виробництва, надається можливість набути форми товару шляхом здійснення купівлі продажу; d всі відповіді вірні.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |