Словник Української Мови
Буква
1. Збільшуватися в кількості, об’ємі, вазі, досягаючи певної межі; накопичуватися.
2. Здобувати, отримувати що-небудь (досвід, знання, сили тощо) поступово, з часом.
3. Наповнюватися чимось (рідиною, повітрям, запахом).
4. Розм. Напиватися п’яним; уживати спиртне до сп’яніння.
5. Розм. Збиратися, готуватися до чого-небудь (перев. з неозначеною формою дієслова).
Приклад 1:
Навесні 1931 р., вагітна, їздила по музеях Москви й Ленінграда набиратися досвіду музейної справи: «Розмови і мрії всі навколо очікуваного „сина“… Уже минуло шість місяців, але почуваю себе ще легко. Літаючи у Москві й Ленінграді по музеях, усе плекала думку, що моє майбутнє створіння всі ці враження, все, що є прекрасного, починаючи з кремлівських веж і кінчаючи оригіналом „Листа Татьяни“, одержить від мене з плоттю і кров’ю»; «Скільки пережито біля листів від Толстого в його домі в Хамовниках!
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”