1. Ставати повним, заповнюватися чимось, набиратися якоїсь кількості речовини або предметів.
2. Насичуватися якоюсь якістю, відчуттям, емоцією або змістом; переповнюватися ними.
3. Про простір або час: ставати заповненим, зайнятим кимось або чимось.
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати повним, заповнюватися чимось, набиратися якоїсь кількості речовини або предметів.
2. Насичуватися якоюсь якістю, відчуттям, емоцією або змістом; переповнюватися ними.
3. Про простір або час: ставати заповненим, зайнятим кимось або чимось.
Приклад 1:
За якийсь час кімната починає наповнюватися людьми. У темряві вони підходять до Ду Фу і мовчки обнімають його.
— Зеров Микола, “Камена”