найбільший

[nɑjbilʲʃɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Найбільший, -а, -е.

  2. Вищий ступінь порівняння до прикметника «великий»; який перевищує всіх або все за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву, значенням тощо. Найбільший у світі океан; найбільша перемога; найбільше місто країни.

  3. Який має найвищий ступінь вияву якості, властивості; надзвичайно великий, винятковий. Найбільша радість; найбільше щастя; з найбільшою увагою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. найбільший, р. найбільшого, д. найбільшому, з. найбільшого, о. найбільшим, м. найбільшім

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • І в павутинні перехресних барв
    Я палко мрію до самого рання,
    Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:
    Гарячу смерть — не зимне умирання.
    — Олена Теліга

Більше записів