нарис

1. Короткий літературний твір, що описує або осмислює реальні події, явища, особистості без детального сюжету, часто з елементами публіцистики та авторської оцінки.

2. Попередній, загальний, без деталей, зображення або виклад чого-небудь (наприклад, ідей, плану, теорії).

3. Контурне зображення чого-небудь; ескіз, абрис.

Приклади вживання слова

нарис

Приклад 1:
написати той нарис по-іншому»[31]. Надзвичайно влучні спостереження щодо цього знаходимо в англійського письменника й філософа, автора антитоталітаристського роману «Сліпуча пітьма» Артура Кестлера.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
То чи такими вже вигадками були ті “мифологические басни киев- ских учених”?852 Невинні українські автори XVII ст., які писали цей текст і поміщали частину його у Синопсис – всього лиш короткий нарис української істо- рії 853 – що у безграмотній Московії не знайдеться кращого тексту на роль підручника з історії впродовж майже ста років. При загальному порів- няно високому рівні тексту Синопсиса – це для нього виявилося непо- сильним тягарем.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”

Приклад 3:
Там я задумав критично переглянути всю тодішню українофільську і народовську ортодоксію, показати її безосновність перед реальними обставинами й потребами, зробити те ж саме і з ортодоксією москвофільсько-панруською, — а нарешті дати нарис реалістично-прогресивного українства й панруськості зовсім на інших підставах. Замір мій ліпше всього вкладавсь у motto: Destruam et aedificabo!
— Spomini 1867-187, “Mikhailo Draghomanov”