незбудливий
[nɛzbudlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не піддається збудженню; спокійний, врівноважений, стриманий (про людину, її характер, поведінку).
-
Такий, що не викликає збудження, сильних емоцій або інтересу; спокійний, одноманітний (про події, обстановку тощо).
-
У фізіології та медицині: такий, що не реагує на подразники або має знижену збудливість (про органи, тканини, нервову систему).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбудливий, р. незбудливого, д. незбудливому, з. незбудливого, о. незбудливим, м. незбудливім