торохкітливий
[toroxkitlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який видає торохкіт, глухий, гуркотливий звук від ударів або падіння чогось; гуркотливий.
-
Який говорить голосно, багато і швидко, уривчасто; теревенястий, балакучий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торохкітливий, р. торохкітливого, д. торохкітливому, з. торохкітливого, о. торохкітливим, м. торохкітливім