незбуджений
[nɛzbudʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не перебуває в стані збудження; спокійний, урівноважений.
-
(У фізиці) Такий, що характеризується найнижчим рівнем енергії; стан системи (атома, молекули тощо), коли вона не отримала додаткової енергії ззовні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбуджений, р. незбудженого, д. незбудженому, з. незбудженого, о. незбудженим, м. незбудженім