Значення
-
НАБИ́ТИ. Док. до набива́ти.
-
1. Ударяючи, наповнити що-небудь чимось; вбити, втиснути всередину. Набити люльку тютюном.
-
2.Наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи всередину. Набити матрац соломою.
-
3. Прикріпити, натягнувши, оббиваючи (обручі, шини тощо). Набити обручі на бочку.
-
4. Нанести малюнок на тканину за допомогою спеціальних форм (у вибійництві). Набити візерунок на полотно.
-
5. Ударами спричинити біль, забити місце. Набити ґулю на лобі.
-
6. Здобути, убиваючи (про дичину). Набити багато качок на полюванні.
-
7. перен., розм. Набути досвіду, вправності в чомусь. Набити руку в цій справі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я наб'ю, ти наб'єш, він наб'є, ми наб'ємо, ви наб'єте, вони наб'ють