начиняти

1. Наповнювати їстівним фаршем, начинкою (м’ясом, овочами, грибами, фруктами тощо) порожнину всередині чогось (наприклад, птиці, риби, овоча) або покладати такий фарш між шарами тіста перед приготуванням.

2. Розм. Наповнювати щось у великій кількості, часто з відтінком значення навантажувати, забивати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Начиняти — також: народжувати («начинила вас та й лишила на мою голову»). Н а ч і н к а — святочна страва з кукурудзяної муки; приправа, гарнір до страви.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |