набирач

1. Той, хто набирає, вербує кого-небудь (наприклад, робітників, учнів, учасників якоїсь справи).

2. Той, хто набирає, складає текст із друкарських літер; складач, друкар.

3. Пристрій, механізм для набирання чого-небудь (наприклад, води, сипких матеріалів, тексту на клавіатурі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |