постелечка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “постіль”: невелика, затишна постіль або місце для сну.

2. (переносно) М’яке, тепле природне покриття, наприклад, шар опалого листя, пухкий сніг, трава тощо.

3. (у літературному мовленні) Назва певної рослини (звичайно з додаванням визначення), що стелиться по землі або має низьке, розлоге розташування, наприклад: “постелечка біла” (білий клевер), “постелечка польова” (деякі види ромашки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |