заряджати

1. Надавати електричному пристрою, акумулятору, батареї необхідного запасу енергії для подальшої роботи; наповнювати електричним зарядом.

2. Готувати до дії, наповнювати силою, енергією; налаштовувати на певний стан, активність.

3. У військовій справі — вкладати заряд у вогнепальну зброю або снаряд у артилерійську гармату, міномет тощо для пострілу.

4. Розмовне: наповнювати, заправляти (наприклад, запальничку рідиною, ліхтар газом).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ховаючись за димарями обкиданих снігами хат, вони били з мушкетів, не витрачаючи часу, щоб їх заряджати, бо з димарів чиїсь невидимі руки подавали їм мушкети вже заряджені. Козаки опускали у димарі мушкети відстріляні, і все починалось спочатку.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |