НАБИВАТИ (док. набити).
1. Ударами, тисненням, натискуванням наповнювати що-небудь чимось, вкладаючи, вміщуючи всередину. Набивати люльку тютюном; Набивати матрац сіном.
2. Ударами, стусанами, натискуванням заповнювати якийсь простір, вганяючи, вбиваючи що-небудь. Набивати обручі на бочку; Набивати цвяхи в стіну.
3. Ударами, тертям, ходінням робити щось твердим, тупим або чутливим до болю. Набивати мозолі; Набивати ноги.
4. Наносити малюнок, візерунок на тканину за допомогою спеціальних форм (штампів, дощок). Набивати ситець.
5. перен., розм. Надмірно наповнювати, насичувати що-небудь (про їжу, знання тощо). Набивати живіт; Набивати голову непотрібними відомостями.