1. Протягом певного часу видавати голосні звуки, голосити (про тварин, переважно про птахів).
2. Розмовне. Поговорити, обмінятися думками, обговорити щось.
3. Застаріле. Оголосити, проголосити щось публічно.
Словник Української Мови
Буква
1. Протягом певного часу видавати голосні звуки, голосити (про тварин, переважно про птахів).
2. Розмовне. Поговорити, обмінятися думками, обговорити щось.
3. Застаріле. Оголосити, проголосити щось публічно.
Приклад 1:
Не дали Маланцi поголосити. В апаратнiй Маланка шукала Андрiєвих пальцiв.
— Самчук Улас, “Марія”