натоптувати

НАТОПТУВАТИ, недок., НАТОПТАТИ, док.

1. перех. і без додатка. Тупцюючи, наминати, утрамбовувати що-небудь (траву, сніг, землю тощо). Натоптувати стежку в снігу.

2. перех., перен., розм. Залишати сліди, відбитки (ніг, взуття) на якійсь поверхні, забруднюючи її. Не натоптуйте на підлозі!

3. перех., розм. Натирати, намулювати ногу (взуттям). Нові черевики натоптали ногу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді турки почали рубати лозу та плести коші, натоптувати їх травою, землею. Обложені нападали через витічки й випори, одного разу вночі пробилися в турецький обоз, до наметів, наробили переляку, а самі, захопивши кілька гармат, втекли в місто.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”

Частина мови: дієслово () |