Значення
-
Мати фізичну або психічну здатність, уміння щось робити; бути в змозі.
-
Мати можливість, дозвіл або право щось зробити за певних обставин.
-
Вживається як допоміжне дієслово для утворення складеного майбутнього часу (напр., я зможу, ти зможеш).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я можу, ти можеш, він може, ми можемо, ви можете, вони можуть
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘могти’ походить від праслов’янського *mogti, що первісно означало ‘тягти, бути сильним’. Це дієслово споріднене з такими словами, як ‘мигати’ (швидко рухати, стягувати повіки) та ‘імла’ (туман, хмара, що затягує небо). Також воно має відповідники в інших індоєвропейських мовах: готське magan, давньоверхньонімецьке magan (могти), німецьке mögen (хотіти, любити), литовське magėti (подобатись) та mokėti (уміти). Таким чином, первісне значення ‘могти’ було пов’язане з фізичною силою та здатністю щось робити.
Приклади з художньої літератури
-
— Василь Симоненко
-
не могла б народитися, —— Юрій Андрухович