Древослів

Словник Української Мови

небовий

[nɛboʋɪj] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (у фразеологізмі) Стосується неба, пов’язаний з небом; небесний (заст. і поет.). Небова блакить.

  2. (у власних назвах) Складає частину власних назв, що позначають об’єкти, пов’язані з небом або авіацією. Небова сотня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. небовий, р. небового, д. небовому, з. небового, о. небовим, м. небовім, к. небовий

Більше записів