1. (у фразеологізмі) Стосується неба, пов’язаний з небом; небесний (заст. і поет.). Небова блакить.
2. (у власних назвах) Складає частину власних назв, що позначають об’єкти, пов’язані з небом або авіацією. Небова сотня.
Словник Української Мови
Буква
1. (у фразеологізмі) Стосується неба, пов’язаний з небом; небесний (заст. і поет.). Небова блакить.
2. (у власних назвах) Складає частину власних назв, що позначають об’єкти, пов’язані з небом або авіацією. Небова сотня.