Значення
-
Фізична сила, потужність, здатність до інтенсивної дії або опору.
-
Внутрішня сила, стійкість, міцність духу; енергія, могутність.
-
Влада, могутність, сила як ознака державного чи суспільного устрою.
-
Велика кількість, сила, інтенсивність прояву чого-небудь (наприклад, почуттів, явищ природи).
-
(у техніці, фізиці) Потужність, величина, що характеризує продуктивність або інтенсивність процесу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міць, р. моці, д. моці, з. міць, о. міццю, м. моці, к. моце