Значення
-
Властивість матеріалу, виробу, конструкції чи зв’язку чинити опір руйнуванню під дією зовнішніх сил (навантажень).
-
Здатність організму, органу чи тканини протистояти шкідливим впливам, захворюванням; стійкість.
-
Внутрішня стійкість, твердість характеру; непохитність у переконаннях, вчинках.
-
Тривалість, довговічність, стійкість (про почуття, зв’язки, стосунки тощо).
-
Ступінь концентрації, насиченості (про рідини, розчини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міцність, р. міцності, д. міцності, з. міцність, о. міцністю, м. міцності, к. міцносте