Значення
-
ІЗОМА́РА, и, жін. 1. Рідкісне явище в атмосфері, що спостерігається у вигляді химерного, мінливого скупчення хмар або туману, яке нагадує обриси якогось предмета, тварини чи людини; міраж, марево.
-
спец. У метеорології — лінія на карті, що з’єднує точки з однаковою кількістю днів із туманом або імлою за певний період.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізомар, р. ізомара, д. ізомарові, з. ізомара, о. ізомаром, м. ізомарі, к. ізомаре