Словник Української Мови
Буква
1. Врожденна або набута властивість людини, тварини, механізму тощо виконувати певні дії, засвоювати знання, відчувати щось; сукупність індивідуальних психічних властивостей, що є умовою успішного виконання певної діяльності.
2. Можливість, умова для здійснення чого-небудь; потенціал, ресурс.
3. Юридична правомочність, право на здійснення певних дій або на володіння чим-небудь.
Приклад 1:
Здатність привабити до себе, «перетравити» в собі — то ознака сильної й самобутньої культури. Велике значення для мене мали поїздки до Прибалтики (та й не лише для мене — адже для нас то вже був трохи закордон).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
П.» — «Мельхіор Перфецький», що також означає «Майстер Печа лей», має здатність відвертати несподівану загрозу, навію вати легкість у міркуваннях та захищати від повного сп’яніння — Чортопільському музеєві карпато-руського масонства, якщо згаданий музей не закриють; якщо ж закриють, то переплавити на кулю і вистрелити нею з рушниці в південний бік гори Говерли, але тільки в ніч на Івана Купала і не пізніше, але й не раніше 1999 p.; — шпилька для виколювання очей вурдалакам і перегор тання сторінок в отруйних книгах (тюленяча кістка, моржовий вус, різьба), подарунок вельмихвального лицаря Нахтіґаля Раменсдорфського з Берліна, придатна також для розміщення на самому кінчику незліченного скопища відьом — о. Реміґіюшеві, настоятелю монастиря; — кості для гри в таро, виготовлені у XVI ст. з кісток видатного чарівника і пророка Аґріппи Неттесгаймського, знімають зубний біль і повертають ерекцію, приносять перемоги в азартних, окультних і політичних іграх — Мацькові Кулі (справжнього прізвища не знаю), жебракові ПЕРВЕРЗІЯ 272 з-під гастроному «сквозняк», проспект Академічний у Львові; — срібна монета із зображенням (з одного боку) крила тої гієни та (з іншого боку) латинським написом «Ergo bibamus», викарбувана при дворі готського короля Вінітара спеціяльно для підкупу візантійських євнухів, придбана мною в дагестанського цигана Яшкіна за 8 ам.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Захоплення науково достовірними фактами у нього мириться з міфологічними та фантастичними уявленнями, нереальності яких він не заперечує, але зрештою визнає їх морально-практичну функцію, здатність бути засобом пізнання людиною внутрішнього змісту речей. На зміст філософії Сковороди справили значний вплив традиції вітчизняного письменства та філософії XVII—XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”