міцнення

[mit͡snɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Процес надання міцності, зміцнення, укріплення чогось; дія за значенням дієслова “міцнити”.

  2. У техніці, будівництві: підвищення несучої здатності, стійкості конструкції або матеріалу шляхом додавання елементів, зміни структури тощо.

  3. У переносному значенні: посилення, укріплення (наприклад, міцнення здоров’я, духу, влади, дружби).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міцнення, р. міцнення, д. міцненню, з. міцнення, о. міцненням, м. міцненні, к. міцнення

Більше записів