Словник Української Мови
Буква
Млинівка — власна назва низки населених пунктів в Україні, зокрема селища міського типу в Рівненській області.
Млинівка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру (басейн Прип’яті).
Млинівка — народна назва рослини вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum).
Млинівка — застаріла назва борошняного виробу, тонкого коржика або млинця.
Приклад 1:
Пе ред тим, як тобі відняло мову і пам’ять, ти якось розповідала, як сімдесят років тому ти була молода і в кінці вашого саду текла річка млинівка.. і щ о ти пішла прати, к оли вже був сніг, і ти до вго прала, виляскуючи праником далеко над водою, а потому тобі закортіло сильно скупатись, і ти не довго думала, скинула довгу полотняну сорочку і скочила у воду., ти мені тоді не сказала, то було до Різдва чи після?., згадай мені , згадай, щось у мене було., щось я ніби мав у руці, від чого лице моє аж пашіло.. Входить Молодий. Він розгублено мовчить, опустивши руки.. ДУ ФУ, заплющившись, декламує: ..з моїх босих ніг осипається земля., в алюмінієвій мисці мокне сорочка, і коли прогорнути небесну мильну піну — вода аж чорна.. Пригадай мені, пригадай, щось було у мене в руці, від чого лице аж пашіло.. І лише тепер ловимо себе на думці, щ о так і не бачили обличчя Ду Фу.
— Зеров Микола, “Камена”