самоперехід

[sɑmopɛrɛxid] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У лінгвістиці — перехід дієслова з неперехідного в перехідний стан без зміни форми, коли дія, спрямованаспочатку на суб’єкт, починає спрямовуватися на об’єкт (наприклад: “він купається” → “він купає дитину”).

  2. У філософії та психології — внутрішній процес переосмислення, трансформації особистості або свідомості, що призводить до переходу в якісно новий стан.

  3. У техніці та інформатиці — автоматичне перемикання системи, пристрою або програми в інший режим роботи без зовнішнього втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперехід, р. самоперехіду, д. самоперехідові, з. самоперехід, о. самоперехідом, м. самоперехіді, к. самоперехіде

Більше записів