Значення
-
М’яка тара з тканини, шкіри, паперу, полімерних матеріалів тощо, що зазвичай має форму мішечка або мішка з отвором для насипання та зав’язування або закривання.
-
Одиниця вимірювання ваги або об’єму сипучих тіл, різна за розміром залежно від регіону та товару (наприклад, мішок картоплі, зерна).
-
Переносно: про людину з повною, обвислою фігурою або незграбного, млявого, апатичного людину.
-
Анат. Частина організму, що має вигляд оболонки, в якій щось міститься (наприклад, мішок навколосерцевий).
-
Розм. Про велику кількість чого-небудь (наприклад, мішок грошей, проблем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мішок, р. мішка, д. мішкові, з. мішок, о. мішком, м. мішкові, к. мішку