Значення
-
Музичний термін, що означає наявність виразної, співучеї мелодії як основного засобу музичної виразності; мелодійність.
-
Вокальна або інструментальна музична побудова, що відрізняється співучим, плавним характером; конкретна мелодія або мелодійний пасаж.
-
У поетиці та художній мові — благозвучність, мелодійність вірша чи прози, що досягається певним ритмом, інтонацією та підбором звуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мелодизм, р. мелодизму, д. мелодизмові, з. мелодизм, о. мелодизмом, м. мелодизмі, к. мелодизме