1. Який має приємну, плавну, співучу мелодію; сповнений мелодії.
2. Який відрізняється благозвучністю, приємним звучанням (про мову, вірш тощо).
мелодійний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це була прелюдія… Потім якийсь мелодійний жіночий голос по-англійськи заспівав, приграваючи собі на піаніно, японську пісню про золоту рибку «A goldfisch swam in a big glass bowl». В басейні рибка жила золота, У гарнім басейні склянім… Офіцер із далеких заморських країв, Їй здавалось, так само її полюбив, Як вона упадала за ним: Адже щодня в басейн скляний Кришив щонайлуччого хліба він їй.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Жанна вперше чула цей звук над своєю головою, він був мелодійний і ніжний, наче то пролітала оса. Цей звук зачаровував, як шипіння змії, він був якийсь ласкавий і отруйний.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |