милозвучний

1. Який має приємний, мелодійний звук; що лагідно діє на слух.

2. Переносно: приємний для сприйняття, витончений, гармонійний (про мову, вірші, стиль тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
В одному з переділів йому трапився невеличкий, проте достатньо милозвучний спінет.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик () |