милозвучний
[mɪlozʋut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який має приємний, мелодійний звук; що лагідно діє на слух.
-
Переносно: приємний для сприйняття, витончений, гармонійний (про мову, вірші, стиль тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. милозвучний, р. милозвучного, д. милозвучному, з. милозвучного, о. милозвучним, м. милозвучнім