1. У такий спосіб, що відбувається без наміру, плану чи передбачення; випадково, ненавмисно.
2. У такий спосіб, що є результатом збігу обставин; випадково, неочікувано.
Словник Української Мови
Буква
1. У такий спосіб, що відбувається без наміру, плану чи передбачення; випадково, ненавмисно.
2. У такий спосіб, що є результатом збігу обставин; випадково, неочікувано.
Приклад 1:
Якось припадково мені довелося побачити в одній зв’язці з досить нудними документальними фільмами його короткометражну поетичну стрічку «Дерева». Вишукана операторська робота: різні дерева, графічно експресивні, у різному освітленні, у несподіваних ракурсах, настроєво самодостатні, — і Володин добірний поетичний супровід.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Але не можна думати, щоб іпатський хронольоґізатор опер ся тут на якійсь хронольоґічній традициї (польській): на справедливу дату трапив він припадково тому, що датувавши Бурандаїв похід 1261 роком (замість 1259) і не підозріваючи перерви, положив над литовською війною безпосередно дальший — 1262 рік. День смерти Зємовита і в польських джерелах (l. c.) маємо той самий, що в Галицькій лїтописи — 23 червня, канун Івана, «на самая купальня».
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”