співрозмовник

[spiʋrozmoʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Людина, яка бере участь у розмові з кимось, веде діалог.

  2. (у лінгвістиці) Умовний учасник комунікативної ситуації, адресат мовлення, до якого звертається мовець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співрозмовник, р. співрозмовника, д. співрозмовникові, з. співрозмовника, о. співрозмовником, м. співрозмовникові, к. співрозмовнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Надія української поезії, Мартофляк Ростислав, тридцятирічний безробітний, батько двох дітей, батько двох моїх дітей, мій чоловік, Мартофляк Ростислав, схильний до повноти й алкоголю, пияк, волоцюга, люблячий батько, популярний громадський діяч, кандидат у депутати, блискучий співрозмовник, ідеал жінок старшою віку, уважний син, Мартофляк Ростислав, аматор комфорту і гарячих ванн, нічний блукач, ресторанний лев, мрія студенток з музучилища, моя найбільша дитина, егоїст і боягуз, шляхетний лицар, галантний кавалер, ніжний коханець, млявий і самолюбний коханець, нарцисичний коханець, неспроможний коханець, золотий коханець, фантастичний коханець, промінь у моєму тілі, о Мартофляк!
    — Юрій Андрухович

Більше записів