Древослів

Словник Української Мови

мелодійність

[mɛlodijnistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Властивість звучання мови, музики чи голосу, що характеризується плавністю, гармонійністю та приємним для слуху поєднанням звуків; наявність мелодії.

  2. Музичність, співучість мовлення або художнього тексту, зумовлена вибором слів, їх поєднанням та ритмікою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мелодійність, р. мелодійності, д. мелодійності, з. мелодійність, о. мелодійністю, м. мелодійності, к. мелодійносте

Більше записів